Він народився там, де сині гори, де бурхливі потоки і густі ліси. Він ніколи не міг намилуватися чарівними краєвидами і його серце наповнене гордістю за свій край. У його думках завжди українська доля і рідна Батьківщина. Він знаходить душевний спокій і відчуває безмежну батьківську любов на рідній землі. Це невтомний трудівник, під сорочкою якого б’ється гаряче серце патріота.
24 вересня виповнилося рівно 90 років від дня народження нашого славного краянина, уродженця селища Печеніжина – Василя Дмитровича Шовкового. З цієї нагоди у масовій бібліотеці рідного селища відбувся вечір-портрет щирого патріота під влучною назвою «Моя душа і серце завжди з тобою, Україно».
Тримаючи у руках книгу з повстанськими піснями, Василь Дмитрович пригадував години, дні, роки зі свого 90-літнього життя. Адже й справді він пройшов плідний і тернистий шлях, багатий на події. Пан Василь – єдиний живий учасник чоловічого хору Печеніжина, який виступив на І-му крайовому конкурсі у Львові з нагоди 100-річчя від дня народження Миколи Лисенка. Свого часу брав активну участь в осередках «Просвіти» і «Відродження». Він – член ОУН на псевдо «Сурма», учасник Другової світової війни. Василь Дмитрович воював на Прибалтійському фронті, де був поранений, та на Далекосхідному фронті проти японців в Маньчжурії. Тривалий час працював у відділах соцзабезу. Був довгий час під недремним оком КДБ. А 9 березня 1990 року, у Шевченківські дня, Василь Шовковий разом із другом Богданом Сметанюком прикріпили два синьо-жовті прапорці до погруддя Кобзаря в Печеніжині.
«На таких людях тримається наша земля, культура та звичаї. Ми повинні шанувати свій край і мову, як він, бо інакше ми зникнемо з лиця землі», – зазначив Зеновій Попенюк, член товариства «Штрамаки».
На дійстві були присутні односельці та друзі славного ювіляра, серед яких: селищний голова Ігор Довірак, директор центральної районної бібліотеки Орися Бирчак, поет Михайло Довірак, представник української діаспори Мирослав Драґан та член товариства «Штрамаки» Зеновій Попенюк. Також прийшли привітати учні Печеніжинської ЗОШ І-ІІІ ст. та селищні музики.
«Жити з людьми та для людей» – таке життєве кредо Василя Шовкового. «Я за своє життя старався кожному зробити добре, як міг. Але найбільше я переживав за свою Україну. Хочу, щоб вона процвітала, щоб українці гуртувалися і єдналися під нашим прапором. Бо я за Україну готовий життя дати», – зі сльозами на очах сказав пан Василь.
Під час святкування у залі лунали гучні пісні, серед яких одна з найулюбленіших ювіляра – «Ой у лісі на полянці стояли повстанці». Він іде з піснею по житті, прекрасно співає тенором з чудовою дикцією. Він досі читає щоденники і політичні часописи, пам’ятає номери телефонів своїх новопізнаних друзів, зовсім не хворіє, їздить на велосипеді і добре порається по господарству. А через місяць уже планується виступ 90-літнього Василя Шовкового в дуеті з 101-літньою Явдохою Дзвінчук з Космача на 70-літті Лисенківського змагу у Львові.
Дай Боже Вам, пане Василю, многая літ у здоров’ї, благополуччі і радості!
Постовий: Першим ділом після придбання нового будинку, треба буде купити автоматические выключатели Abb, щоб забезпечити безпеку для себе та сім'ї.
Немає коментарів:
Дописати коментар