Довбуш би пишався

День 23-ї річниці незалежності України Печеніжин відсвяткував по-особливому — у центральній частині селища відбулося урочисте відкриття пам’ятника Олексі Довбушу.

Це вже другий пам’ятник опришкові у його рідному селищі (перший — погруддя Довбуша з топірцем — було відкрито у травні 1971 року при в’їзді до Печеніжина з боку Коломиї). Другий постамент встановлено у центрі селища перед Історико-краєзнавчим музеєм Олекси Довбуша. Навіть через три століття печеніжинці пам’ятають, шанують і пишаються своїм героєм — легендарним ватажком опришків Олексою Довбушем, який народився тут 1700 року.


Пам'ятник Довбушу перед музеєм в Печеніжині

Ідея встановити ще один пам’ятник Олексі Довбушу у Печеніжині виникла у завідувача філією Історико-краєзнавчого музею Олекси Довбуша Івано-Франківського краєзнавчого музею Івана Котіва та його колег-музейників, підтримала цю ідею громада селища, а втілив її у реальність мешканець Печеніжина, депутат Коломийської районної ради, поважна у селищі людина, меценат Дмитро Гладуняк. Взявся за виготовлення пам’ятника опришкові скульптор Олексій Бондаренко з села Рунгорів, роботи якого прикрашають не тільки Прикарпаття та Україну, а й різні країни світу. Кілька мішків піску й цементу та творча праця майстра — і за тиждень Довбуш був уже готовим.

На відкриття пам’ятника Олексі Довбуша, не зважаючи на дощову погоду, зійшлося багато печеніжинців та гостей селища. Музейники до такої святкової дати підготували сувенірну продукцію: футболки із зображенням Олекси Довбуша, календарі, буклети та пам’ятку відвідувача їхнього музею. Після урочистого відкриття усі охочі на згадку про цю подію сфотографувалися біля постаменту.

Працівники музею разом з гостями

Завфілією Іван Котів зазначив, що для селища встановлення пам’ятника є ще однією історичною подією вшанування славетного месника Олекси Довбуша, який сім років із опришківським загоном боровся за волю закріпаченого народу. До слова, відкриття пам’ятника приурочили 270-тиріччю з дня смерті Олекси Довбуша (він помер у ніч з 23 на 24 серпня 1745 року). Музейники наголошують, що вороги довго не могли спіймати Довбуша та його побратимів і лише підлим способом за підкупом убили народного месника. Тогочасна королівська польська Річ Посполита здійснила найжорстокішу страту мертвого Олекси Довбуша, порубавши його тіло на дванадцять кусків і розвісивши їх в одинадцятьох селах Прикарпаття на пострах народу. Це був єдиний випадок у світовій історії, коли рубали мертвого борця за волю народу.


Щойно відкритий пам’ятник Олексі Довбушу у Печеніжині вже став частинкою історії селища і своєрідною візитівкою Історико-краєзнавчого музею Олекси Довбуша, який береже і популяризує історію народження, життя і походи славного лицаря Карпат.


Оля Полюк

Відео — телеканал НТК